Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 27/35-45/56-38/209 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.10.2007. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2007.

Номер судового провадження: не визначено

<HTML>
<HEAD>
<TITLE>27/35-45/56-38/209</TITLE>
<META NAME="FILENAME" CONTENT="5011_2137959.html">
<META NAME="DOCID" CONTENT="2137959">
<META NAME="DOCORGID" CONTENT="1">
<META NAME="CAUSECOURT" CONTENT="5011">
<META NAME="CAUSENUM" CONTENT="27/35-45/56-38/209">
<META NAME="CAUSEDATE" CONTENT="22.10.2003">
<META NAME="DOCDATE" CONTENT="29.08.2007 00:00">
<META NAME="DOCTYPE" CONTENT="2">
<META NAME="CAUSETYPE" CONTENT="3">
<META NAME="CAUSECATEGORY" CONTENT="4009">
<META NAME="CAUSELOCATION" CONTENT="P">
<META NAME="HEARINGCLOSED" CONTENT="V">
<META NAME="JUDGEPOSITION1" CONTENT="1">
<META NAME="JUDGENAME1" CONTENT="Власов Ю.Л.">
<META NAME="JUDGECODE1" CONTENT="005011000218">
<META NAME="MEMBPOSITION1" CONTENT="1">
<META NAME="MEMBTYPE1" CONTENT="P">
<META NAME="MEMBPOZYVACHTYPE1" CONTENT="P">
<META NAME="MEMBVIDPOVIDACHTYPE1" CONTENT="">
<META NAME="MEMBOSOBATYPE1" CONTENT="U">
<META NAME="MEMBNAME1" CONTENT="Акціонерне товариство"Індустріалекспорт"">
<META NAME="MEMBSHORT1" CONTENT="Позивач 1">
<META NAME="MEMBOKPO1" CONTENT="">
<META NAME="MEMBPOSTADDRESS1" CONTENT="бул. Дачія, 59, сект. 1 м. Бухарест 010407">
<META NAME="CHASTDERGVL1" CONTENT="FALSE">
<META NAME="MEMBPOSITION2" CONTENT="2">
<META NAME="MEMBTYPE2" CONTENT="V">
<META NAME="MEMBPOZYVACHTYPE2" CONTENT="">
<META NAME="MEMBVIDPOVIDACHTYPE2" CONTENT="V">
<META NAME="MEMBOSOBATYPE2" CONTENT="U">
<META NAME="MEMBNAME2" CONTENT="Міністерство юстиції України">
<META NAME="MEMBSHORT2" CONTENT="Відповідач 1">
<META NAME="MEMBOKPO2" CONTENT="">
<META NAME="MEMBPOSTADDRESS2" CONTENT="вул Городецького, 13 м. Київ 01001">
<META NAME="CHASTDERGVL2" CONTENT="FALSE">
<META NAME="MEMBPOSITION3" CONTENT="3">
<META NAME="MEMBTYPE3" CONTENT="V">
<META NAME="MEMBPOZYVACHTYPE3" CONTENT="">
<META NAME="MEMBVIDPOVIDACHTYPE3" CONTENT="V">
<META NAME="MEMBOSOBATYPE3" CONTENT="U">
<META NAME="MEMBNAME3" CONTENT="Міністерство палива та енергетики України">
<META NAME="MEMBSHORT3" CONTENT="Відповідач 2">
<META NAME="MEMBOKPO3" CONTENT="">
<META NAME="MEMBPOSTADDRESS3" CONTENT="вул. Хрещатик, 30 м. Київ 01001">
<META NAME="CHASTDERGVL3" CONTENT="FALSE">
<META NAME="MEMBPOSITION4" CONTENT="4">
<META NAME="MEMBTYPE4" CONTENT="P">
<META NAME="MEMBPOZYVACHTYPE4" CONTENT="Z">
<META NAME="MEMBVIDPOVIDACHTYPE4" CONTENT="">
<META NAME="MEMBOSOBATYPE4" CONTENT="U">
<META NAME="MEMBNAME4" CONTENT="Міністерство палива та енергетики України">
<META NAME="MEMBSHORT4" CONTENT="Позивач 2">
<META NAME="MEMBOKPO4" CONTENT="">
<META NAME="MEMBPOSTADDRESS4" CONTENT="вул. Хрещатик, 30 м. Київ 01001">
<META NAME="CHASTDERGVL4" CONTENT="FALSE">
<META NAME="MEMBPOSITION5" CONTENT="5">
<META NAME="MEMBTYPE5" CONTENT="P">
<META NAME="MEMBPOZYVACHTYPE5" CONTENT="Z">
<META NAME="MEMBVIDPOVIDACHTYPE5" CONTENT="">
<META NAME="MEMBOSOBATYPE5" CONTENT="U">
<META NAME="MEMBNAME5" CONTENT="Акціонерне товариство"Індустріалекспорт"">
<META NAME="MEMBSHORT5" CONTENT="Позивач 3">
<META NAME="MEMBOKPO5" CONTENT="">
<META NAME="MEMBPOSTADDRESS5" CONTENT="бул. Дачія, 59, сект. 1 м. Бухарест 010407">
<META NAME="CHASTDERGVL5" CONTENT="FALSE">
<META NAME="MEMBPOSITION6" CONTENT="6">
<META NAME="MEMBTYPE6" CONTENT="P">
<META NAME="MEMBPOZYVACHTYPE6" CONTENT="Z">
<META NAME="MEMBVIDPOVIDACHTYPE6" CONTENT="">
<META NAME="MEMBOSOBATYPE6" CONTENT="U">
<META NAME="MEMBNAME6" CONTENT="Акціонерне товариство"Індустріалекспорт"">
<META NAME="MEMBSHORT6" CONTENT="Позивач 4">
<META NAME="MEMBOKPO6" CONTENT="">
<META NAME="MEMBPOSTADDRESS6" CONTENT="бул. Дачія, 59, сект. 1 м. Бухарест 010407">
<META NAME="CHASTDERGVL6" CONTENT="FALSE">
<META NAME="MEMBPOSITION7" CONTENT="7">
<META NAME="MEMBTYPE7" CONTENT="P">
<META NAME="MEMBPOZYVACHTYPE7" CONTENT="Z">
<META NAME="MEMBVIDPOVIDACHTYPE7" CONTENT="">
<META NAME="MEMBOSOBATYPE7" CONTENT="U">
<META NAME="MEMBNAME7" CONTENT="Міністерство палива та енергетики України">
<META NAME="MEMBSHORT7" CONTENT="Позивач 5">
<META NAME="MEMBOKPO7" CONTENT="">
<META NAME="MEMBPOSTADDRESS7" CONTENT="вул. Хрещатик, 30 м. Київ 01001">
<META NAME="CHASTDERGVL7" CONTENT="FALSE">
<META NAME="MEMBPOSITION8" CONTENT="8">
<META NAME="MEMBTYPE8" CONTENT="P">
<META NAME="MEMBPOZYVACHTYPE8" CONTENT="Z">
<META NAME="MEMBVIDPOVIDACHTYPE8" CONTENT="">
<META NAME="MEMBOSOBATYPE8" CONTENT="U">
<META NAME="MEMBNAME8" CONTENT="Акціонерне товариство"Індустріалекспорт"">
<META NAME="MEMBSHORT8" CONTENT="Позивач 6">
<META NAME="MEMBOKPO8" CONTENT="">
<META NAME="MEMBPOSTADDRESS8" CONTENT="бул. Дачія, 59, сект. 1 м. Бухарест 010407">
<META NAME="CHASTDERGVL8" CONTENT="FALSE">
<META HTTP-EQUIV="Content-Type" CONTENT="text/html; charset=utf-8">
<META NAME="Author" CONTENT="">
<META NAME="Description" CONTENT="Document">
<META NAME="Document-state" CONTENT="static">
<META NAME="Updated" CONTENT="27.09.2007 14:22:16">
<META NAME="Robots" CONTENT="All">
<META NAME="Keywords" CONTENT="">
<SCRIPT>
function OnLoad()
{
}
function OnError()
{
}
</SCRIPT>
<STYLE TYPE="text/css">
@page SectionA {
 margin-left: 30 mm;
 margin-right: 10 mm;
 margin-top: 20 mm;
 margin-bottom: 20 mm;
 mso-paper-source: 0;
}
DIV.Section {
 page: SectionA;
}
BODY, FONT {
 @charset "Windows-1251";
 cursor: text;
 font-family: Times New Roman;
 font-size: 12 pt;
}
FONT.fs34 {
 font-family: Facefont SSH;
 font-size: 11 pt;
}
FONT.fs33 {
 font-family: Facefont SSH;
 font-size: 70 pt;
}
FONT.fs37 {
 font-family: Arial;
 font-size: 17 pt;
 font-weight: bold;
}
FONT.fs38 {
 font-family: Arial;
 font-size: 14 pt;
 vertical-align: sub;
}
FONT.fs28 {
 font-size: 16 pt;
 font-weight: bold;
}
FONT.fs29 {
 font-size: 14 pt;
}
FONT.fs30 {
 font-weight: bold;
}
P {
 font-family: Times New Roman;
 font-size: 12 pt;
 text-align: left;
 margin-top: 0 mm;
 margin-bottom: 0 mm;
 white-space: normal;
 word-spacing: normal;
 word-wrap: normal;
}
TABLE P {
 width: auto;
}
P.ps21 {
 text-align: center;
}
P.ps15 {
 text-align: center;
 margin-left: 0 mm;
 text-indent: 4 mm;
}
P.ps13 {
 text-align: center;
}
P.ps14 {
 text-align: center;
 margin-left: 0 mm;
}
P.ps20 {
 text-align: right;
}
P.ps19 {
 text-align: justify;
}
P.ps12 {
 text-align: right;
}
P.ps8 {
 text-align: justify;
}
P.ps10 {
 text-align: justify;
 text-indent: 12 mm;
}
P.ps9 {
 text-align: justify;
 text-indent: 13 mm;
}
P.ps6 {
 text-align: justify;
 text-indent: 13 mm;
}
P.ps5 {
 text-align: justify;
 text-indent: 13 mm;
}
P.ps0 {
 text-align: justify;
}
P.ps4 {
 text-align: justify;
 text-indent: 13 mm;
}
P.ps7 {
 text-align: justify;
 text-indent: 10 mm;
}
P.ps2 {
 text-align: justify;
 text-indent: 12 mm;
}
P.ps1 {
 text-align: justify;
 text-indent: 13 mm;
}
TABLE {
 border-color: black;
 border-style: none;
 margin-top: 0 px;
 margin-bottom: 0 px;
 margin-left: 10 px;
 margin-right: 10 px;
 background-color: white;
 table-layout: fixed;
}
TABLE.tsfirst {
 margin-top: 10 px;
}
TABLE.tslast {
 margin-bottom: 10 px;
}
TD {
 border-color: black;
 border-style: solid;
 border-top-width: 1 px;
 border-bottom-width: 1 px;
 border-left-width: 1 px;
 border-right-width: 1 px;
 margin: 0 px;
 padding-top: 1 px;
 padding-bottom: 1 px;
 padding-left: 5 px;
 padding-right: 5 px;);
 width: fixed;
}
TD.tds1 {
 border-left-width: 0 mm;
 border-right-width: 0 mm;
 border-top-width: 0 mm;
 border-bottom-width: 1.0583 mm;
 border-left-style: none;
 border-right-style: none;
 border-top-style: none;
 border-bottom-style: ;
}
TD.tds5 {
 border-left-width: 0 mm;
 border-right-width: 0 mm;
 border-top-width: 0 mm;
 border-bottom-width: 0 mm;
 border-left-style: none;
 border-right-style: none;
 border-top-style: none;
 border-bottom-style: none;
}
TD.tds8 {
 border-left-width: 0 mm;
 border-right-width: 0 mm;
 border-top-width: 0 mm;
 border-bottom-width: 0 mm;
 border-left-style: none;
 border-right-style: none;
 border-top-style: none;
 border-bottom-style: none;
}
TD.tds9 {
 border-left-width: 0 mm;
 border-right-width: 0 mm;
 border-top-width: 0 mm;
 border-bottom-width: 0 mm;
 border-left-style: none;
 border-right-style: none;
 border-top-style: none;
 border-bottom-style: none;
}
TD.tds10 {
 border-left-width: 0 mm;
 border-right-width: 0 mm;
 border-top-width: 0 mm;
 border-bottom-width: 0 mm;
 border-left-style: none;
 border-right-style: none;
 border-top-style: none;
 border-bottom-style: none;
}
TD.tds14 {
 border-left-width: 0 mm;
 border-right-width: 0 mm;
 border-top-width: 0 mm;
 border-bottom-width: 0 mm;
 border-left-style: none;
 border-right-style: none;
 border-top-style: none;
 border-bottom-style: none;
}
TD.tds15 {
 border-left-width: 0 mm;
 border-right-width: 0 mm;
 border-top-width: 0 mm;
 border-bottom-width: 0 mm;
 border-left-style: none;
 border-right-style: none;
 border-top-style: none;
 border-bottom-style: none;
}
TD.tds16 {
 border-left-width: 0 mm;
 border-right-width: 0 mm;
 border-top-width: 0 mm;
 border-bottom-width: 0 mm;
 border-left-style: none;
 border-right-style: none;
 border-top-style: none;
 border-bottom-style: none;
}
</STYLE>
</HEAD>
<BODY>
 
<TABLE cellspacing=0 px class="tslast">
<TR><TD width="100 %" class="tds1">  <IMG src="herb.gif" height=70 width=52> 
ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34 
</TD></TR>
</TABLE>
 
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
<TABLE cellspacing=0 px class="tslast">
<TR><TD width="33 %" class="tds5">справа №  27/35-45/56-38/209</TD><TD width="34 %" class="tds5"> 
</TD><TD width="34 %" class="tds5"> 29.08.07</TD></TR>
</TABLE>
 
 
<TABLE cellspacing=0 px class="tsfirst">
<TR><TD width="21 %" class="tds8">За позовом</TD><TD width="79 %" class="tds8">Акціонерного товариства “Індустріалекспорт”</TD></TR>
</TABLE>
<TABLE cellspacing=0 px>
<TR><TD width="21 %" class="tds9">До</TD><TD width="79 %" class="tds9">України в особі Міністерства юстиції України –Відповідач 1;Міністерства палива та енергетики України –Відповідач 2;Державного казначейства України –Відповідач 3;Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві –Відповідач 4;Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві –Відповідач 5;Міністерства фінансів України –Відповідач 6;Міністерства вугільної промисловості України –Відповідач 7  </TD></TR>
</TABLE>
<TABLE cellspacing=0 px class="tslast">
<TR><TD width="21 %" class="tds10">Про</TD><TD width="79 %" class="tds10">стягнення 6087846,5 доларів США </TD></TR>
</TABLE>
 
       Суддя Власов Ю.Л.
 
<TABLE cellspacing=0 px class="tsfirst">
<TR><TD width="21 %" class="tds14">Представники:</TD><TD width="79 %" class="tds14"> 
</TD></TR>
</TABLE>
<TABLE cellspacing=0 px>
<TR><TD width="21 %" class="tds15">Від позивача</TD><TD width="79 %" class="tds15">Кепеціне В., Васіліу Ж., Дешунін С.В.  </TD></TR>
</TABLE>
<TABLE cellspacing=0 px class="tslast">
<TR><TD width="21 %" class="tds16">Від відповідачів</TD><TD width="79 %" class="tds16">Відповідач 1 –не з’явились;Відповідач 2 –Макаренко К.М.;Відповідач 3 - не з’явились;Відповідач 4 - не з’явились;Відповідач 5 - не з’явились;Відповідач 6 –Іщенко Р.А.; Відповідач 7 –Пономаренко О.В., Афонін Д.О.</TD></TR>
</TABLE>
 
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
 
          Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відповідачів про стягнення як з солідарних боржників з Міністерства юстиції України 453791,15 доларів США та з Міністерства палива та енергетики України 5634055,35 доларів США.
В процесі розгляду справи Позивач уточнив позовні вимог та просить суд стягнути за рахунок держави з коштів Державного бюджету України, які обліковуються Державним казначейством України на користь Позивача 6087846,50 доларів США на відшкодування майнової шкоди, яка складається з 5180264,20 доларів США невиконаної частини рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду і 907582,30 доларів США трьох відсотків річних, а також стягнути з Відповідача 1 та Відповідача 2 як солідарних боржників судові витрати в сумі 8379,00 доларів США. 
 
Заявлений позов Позивач обґрунтовує наступним. 20.02.97р. рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України було стягнуто з ДП “Укрвуглересурси” ВАТ «Державної холдінгової компанії «Укрвуглересурс-сервіс», як правонаступника Об’єднання «Укрвуглезбут», на користь Позивача борг в сумі 5537221,20 доларів США. З 28.07.97р. вказане рішення знаходилось на примусовому виконанні органів виконавчої служби, та неодноразово передавалось з одного органу виконавчої служби до іншого. За цей час Позивачу було сплачено 356957,00 доларів США.
21.08.02р. до Відповідача 5 надійшов лист Відповідача 2 про ліквідацію ДП “Укрвуглересурси” та скасування його державної  реєстрації з 22.04.02р. З цієї підстави 17.10.02р. державний виконавець Відповідача 5 виніс постанову про повернення виконавчого документа Позивачу без виконання, про яку Позивач дізнався лише 23.06.03р. При цьому, 12.12.02р. до Позивача надійшов лист Київського міського управління юстиції про продовження виконавчого провадження.
Після скасування державної реєстрації ДП “Укрвуглересурси” Позивач втратив можливість одержати суму боргу, що є безпосередньо наслідком неналежного виконання посадовими особами Відповідача 1 та Відповідача 2 своїх службових обов’язків. Так, посадові особи Відповідача 1 не надсилали Позивачу жодних документів, пов’язаних з виконавчими діями (постанов, листів тощо), що позбавило Позивача можливості контролювати рух виконавчого провадження. Відповідно до вказаного листа Київського міського управління юстиції виконання рішення суду здійснювалось на добровільній основі, примусове виконання рішення не розпочиналось. Всупереч законодавству України виконавче провадження тривало більше чотирьох років та не було закінчено виконанням.
Далі, 06.09.99р. Відповідач 1 направив Позивачу лист з інформацією про погашення заборгованості ДП “Укрвуглересурси” за рахунок коштів державного бюджету, яку 01.06.00р. спростувало.28.07.00р. Відповідач 2 повідомив Позивач, що підготував проект розпорядження Кабінету Міністрів України про погашення боргу за рахунок коштів державного бюджету та пропонував Позивачу укласти угоду про погашення боргу в 2001-02 роках. 23.02.01р. така угода була Позивачем укладена з ДП “Укрвуглересурси” та ДХК «Краснодонвугілля», затверджена Відповідачем 2, але не була виконана. 06.09.01р. Відповідач 2 повідомив Позивача про ліквідацію ДП “Укрвуглересурси” з одночасним призначенням правонаступника для розрахунку з Позивачем. З вересня 2001р. Позивач багаторазово звертався до Відповідача 2 та ДП “Укрвуглересурси” про виконання вказаного рішення суду. Проте, незважаючи на те, що Відповідач 2 знав про існування зазначеного боргу, обіцяв Позивачу його сплатити, Відповідач 2 ліквідував ДП “Укрвуглересурси” без визначення його правонаступника. 17.07.03р. Кабінетом Міністрів України було видане розпорядження про погодження з пропозицією Відповідача 2 про погашення боргу за рахунок коштів державного бюджету України, яке пізніше було скасовано Указом Президента України. 20.09.03р. Позивач отримав від Відповідача 2 лист про розроблення наказу щодо призначення правонаступника для погашення боргу перед Позивачем. Вказаними діями Відповідач 2 позбавив Позивача можливості отримати належну йому заборгованість ДП “Укрвуглересурси”, яке було державним підприємством, відповідальнім за розрахунки за поставлену Позивачем продукцію на шахти України на виконання державної програми матеріально-технічного забезпечення вугільної промисловості України, та уповноваженою Відповідачем 2 організацією, що визначалось діючими постановами Кабінету Міністрів України, та неодноразово визнавалось Відповідачем 2.
Вчиненням вказаних незаконних дій та бездіяльності Відповідач 1 та Відповідач 2 заподіяли Позивачу майнову шкоду в сумі 5180264,20 доларів США, яка полягає у втраті можливості одержати належну Позивачу суму боргу від ліквідованого державного підприємства. Причинно-наслідковий зв’язок між бездіяльністю відповідача 1 та Відповідача 2 та шкодою, заподіяною Позивачу, полягає в тому, що якщо б Відповідач 2 забезпечив поставку коксівного вугілля Позивачу за укладеним контрактом, не ліквідовував ДП “Укрвуглересурси” без визначення правонаступника, а Відповідач 1 та його виконавчі органи вчинили всі дії по вчасному виконанню рішення суду, Позивач отримав би належну йому суму коштів в погашення існуючої заборгованості.
Відповідно до норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження»та інших законодавчих актів відшкодування шкоди, спричиненої Позивачу неправомірним діями, бездіяльністю вказаних державних органів повинна нести держава за рахунок коштів Державного бюджету України. 
  
Відповідач 1 заперечив проти задоволення заявленого Позивачем позову мотивуючи наступним. Позивач безпідставно вважає, що Відповідач 1 зобов’язаний  був направити Позивачу повідомлення про ліквідацію ДП “Укрвуглересурси”, а сама ліквідація та скасування реєстрації вказаного підприємства не належить до компетенції Відповідача 1, а була проведена Відповідачем 2.
Вказане рішення суду виконувалось державними виконавцями державних виконавчих служб, які є окремими представниками влади, посадовими та юридичними особами, а Відповідач 1 лише організаційні функції щодо цих суб’єктів, а тому є неналежним відповідачем у даній справі.
 
Відповідач 2 просить суд відмовити Позивачу у задоволенні позову з наступних підстав. Відповідачем 2, як власником ДП “Укрвуглересурси” було правомірно прийняте рішення про його ліквідацію та призначення ліквідаційної комісії, яка зобов’язана була провести роботу по виявленню претензій кредиторів та стягненню дебіторської заборгованості підприємству. Всупереч встановленому законодавством України порядку Позивач не звертався до ліквідаційної комісії ДП “Укрвуглересурси” зі своїми вимогами, тому у Відповідача 2 є всі підстави відповідно до Закону України “Про підприємства в Україні” вважати заборгованість ДП “Укрвуглересурси” перед Позивачем погашеною. 
До компетенції Відповідача 2 не належить виконання рішення судів України. Відповідач 2 не мав договірних відносин з Позивачем, а тому не може відповідати за невиконані Українським об’єднанням “Укрвуглезбут” зобов’язання, яке було окремим суб’єктом підприємницької діяльності. Чинне на той час законодавство України ніяким чином не перешкоджало УО “Укрвуглезбут” виконувати свої зобов’язання за укладеним з Позивачем контрактом. До компетенції Відповідача 2 не віднесено зобов’язання суб’єктів підприємницької діяльності виконувати укладеними ними договори з іншими особами. 
Листи працівників Відповідача 2 є вираженням їхніх особистих міркувань стосовно погашення заборгованості перед Позивачем, та не створюють для відповідача 2 будь-яких обов’язків. Позивачем також пропущені строки позовної давності, встановлені чинним законодавством України, які почали перебіг з 1992 року. 
 
Відповідачі 3, 4, 5, 6 письмових пояснень з приводу заявленого Позивачем позову або будь-яких інших документів суду не подали, Відповідачі 3, 4, 5 своїх представників у судові засідання взагалі не направляли.   
 
Відповідач 7 заперечив проти заявленого Позивачем позову мотивуючи наступним. Відповідача 2 було реорганізовано шляхом виділення з його складу Міністерства вугільної промисловості України. Відповідач 7 є правонаступником Відповідача 2 в частині прав та обов’язків, що стосується реалізації державної політики у вугільній галузі. На момент створення Відповідача 7 обов’язок щодо погашення вказаної суми за рішенням суду було покладено на Відповідача 2. За розподільчим балансом вказана заборгованість як правонаступнику Відповідачу 7 не передавалась.
ДП “Укрвуглересурси”, яке було боржником перед Позивачем за рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП до сфери управління Відповідача 7 не належало, та було ліквідовано за наказом Відповідача 2.                    
          
          Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.04.04р. по справі №27/35 позов задоволено частково.
          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.04р. рішення Господарського суду м. Києва від 02.04.04р. у справі №27/35 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2004р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.04р. та рішення Господарського суду м. Києва від 02.04.04р. у справі №27/35 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
 
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.08.05р. по справі №27/35-45/56 позов задоволений частково.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.06р. рішення Господарського суду м. Києва від 11.08.05р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.02.07р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.06р. та рішення Господарського суду м. Києва від 11.08.05р. у справі №27/35-45/56 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва. 
 
Ухвалою від 26.04.07р. справу прийнято до розгляду, вказаній справі був присвоєний номер №27/35-45/56-38/209 та призначено судове засідання на 05.06.07р. Цією ж ухвалою до участі у справі було залучено іншого Відповідача.
Ухвалою від 05.06.07р. розгляд справи був відкладений на 26.06.07р. Цією ж ухвалою до участі у справі було залучено Відповідачів 4, 5, 6.
Ухвалою від 26.06.07р. розгляд справи був відкладений на 10.07.07р. Цією ж ухвалою до участі у справі було залучено Відповідача 7.
Ухвалою від 10.07.07р. розгляд справи був відкладений на 29.08.07р., у зв’язку з неявкою представників Відповідачів 3, 4, 5, 6, 7, неподанням ними витребуваних документів та необхідністю витребування нових доказів по справі.            
 
          Судом заслухані пояснення присутніх представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання присутніх представників сторін суд
 
ВСТАНОВИВ:
 
07.09.92р. між Позивачем і Українським об`єднанням по збуту вугілля “Укрвуглезбут”, яке входило до сфери управління Державного комітету України по вугільній промисловості, було укладено два контракти.
За контрактом №320/011 від 07.09.92 на протязі 1993 року Позивач поставив насоси для відкачування води з вугільних шахт України на суму 9644165 доларів США.
В оплату за насоси об`єднання “Укрвуглезбут” за зустрічним контрактом №09-09-92 від 07.09.92 на протязі 1993-1994 років відвантажило до Румунії вугілля для коксування на суму 4138677,5 доларів США.
Заборгованість української сторони в сумі 5505487,5 доларів США залишилась непогашеною у зв`язку з припиненням відвантаження вугілля для коксування.
 
08.07.94р. Державним комітетом України по вугільній промисловості було видане розпорядження №45, в якому вказано, що з метою забезпечення потреби вугільних підприємств галузі насосними агрегатами за завданням Держвуглепрому України УО «Укрвуглезбут»уклав з Позивачем контракт №09-09-92 від 07.09.92 на бартерній основі. Контрактом передбачена поставка в 1993 році з Румунії насосних агрегатів на суму 11250000 доларів США проти зустрічної поставки 250 тис. тон вугілля, постачальниками яких визначені ЦЗФ Никитівська і ЦЗФ Горлівська, ВО «Донецьквуглезбагачення. Станом на 01.07.94р. румунська сторона поставила продукції на 9644165 доларів США. При цьому українськими постачальниками відвантажено 83 тис. тон вугілля на суму 3,6 млн. доларів США. Така стація виникла через нестабільну роботу фабрик –постачальників, що призвело до зриву строків виконання контракту. Укрвуглезбут вимушений у пошуках виходу з цього положення притягти до поставок ресурсів ЦЗФ Дуванська і ЦЗФ Павлоградська. Для усунення допущених відставань встановити графік поставок вугілля на експорт за контрактом №09-09-92 від 07.09.92. Відповідальність за виконання графіку покласти персонально на директорів ВО «Донецьквуглезбагачення, ЦЗФ Никитівська, ЦЗФ Горлівська, ЦЗФ Дуванська і ЦЗФ Павлоградська.
26.01.96р. Відповідач 7 листом №4-428/203 повідомив Позивача, що готовий прийняти всі міри для погашення заборгованості за поставлені Позивачем підприємствам вугільної промисловості насоси шляхом поставки гірничо-шахтного обладнання, яке виробляється на підприємствах України.
Незважаючи на вказане заборгованість української сторони в сумі 5505487,5 доларів США залишилась непогашеною.
  
20.02.97р. рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України було зобов’язано ліквідаційну комісію Українського об’єднання по збуту вугільної продукції «Укрвуглезбут»зараз „Укрвуглересурси" сплатити Позивачу 5505487,5 доларів США основного боргу і 31733,7 доларів США арбітражного збору, а всього 5537221,30 дол. США.
Вказаним рішенням встановлено, що на виконання своїх зобов’язань за укладеним контрактом Позивач відвантажив насоси для відводнення українських шахт на суму 9644165 доларів США. Відповідач «Укрвуглезбут»свої зобов’язання за контрактом виконав не повністю, відвантажив вугілля частково на суму 4138677,50 доларів США. Таким чином, у Українського об’єднання по збуту вугільної продукції «Укрвуглезбут»виникла заборгованість в сумі 5505487,50 доларів США.  
 
28.07.97р. рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України передано для виконання судовим виконавцям Старокиївського районного суду м. Києва.
18.08.97 року голова Старокиївського районного суду м. Києва направив ДП „Укрвуглересурси” вимогу №432/1 про добровільне виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України до 28.08.97р. та попередження про примусове виконання вказаного рішення у випадку не погашення боргу в добровільному порядку, яку ДП «Укрвуглересурси отримав 21.08.97р.
В період з 28.07.97р. по 20.03.00р. ДП „Укрвуглересурси" добровільно сплатило на користь Позивача 356957 дол. США. Сума боргу на день подання позову до суду становить 5180264,20 дол. США.
          31.08.97р. судовим виконавцем Старокиївського районного суду міста Києва складений акт про невиконання ДП «Укрвуглересурси»вказаного рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду та звернення до голови суду для вирішення питання подальшого виконання зазначеного рішення суду.
          24.09.97р. Управління юстиції в місті Києві листом №02-16-272 повідомило Позивача про прийняття всіх заходів до виконання вказаного рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду, коли на рахунок ДП «Укрвуглересурси»поступлять кошти.  
 
30.09.97р. Відповідач 7 видав розпорядження №113, яким зобов’язав ГХК «Краснодонвугілля»здійснити погашення заборгованості перед ДП «Укрвуглересурси»за поставлені насоси шляхом відвантаження вугільного концентрату. Проте, дане розпорядження виконано не було, що підтверджується листом ДП «Укрвуглересурси»№08.005 від 03.02.98р.
16.10.97р.  ДП „Укрвуглересурси” листом №05-072 повідомило Позивача про джерела за рахунок яких буде відбуватись погашення боргу перед Позивачем, зокрема вугілля, яке має надходити від ДХК „Краснодонвугілля” на виконання розпорядження Відповідача 7 №113 від 30.09.97р., а також погашення дебіторської заборгованості болгарських фірм в сумі 2,0 млн. доларів США.
03.02.98р. ДП „Укрвуглересурси” направило Відповідачу 7 доповідну записку №05-005, якою повідомило, що з метою погашення заборгованості перед Позивачем видане доручення Кабінету Міністрів України від 20.12.97р. На виконання розпорядження Відповідача 7 між ДХК „Краснодонвугілля” і ДП „Укрвуглересурси” укладений договір на поставку вугілля  №58 від 13.10.97р., який не виконується. ДП „Укрвуглересурси” просить Відповідача 7 вжити заходи для виконання розпорядження.
06.09.99р. Відповідач 1 листом №41а-107-97 повідомив Позивача, що Відповідачем 6 даний дозвіл Відповідачу 7 на погашення заборгованості перед Позивачем за рахунок коштів державного бюджету.
08.06.00р. Відповідач 1 листом №20-28-1331 повідомило посла Румунії в Україні, що інформація про погашення заборгованості перед Позивачем за рахунок коштів державного бюджету була передчасною, оскільки відповідний проект розпорядження Кабінету Міністрів України прийнято не було.
28.07.00р. Відповідач 2 направив Позивачу лист №03/30-50 в якому повідомив, що враховуючи те, що ДП «Укрвуглересурси»уклало контракт з Позивачем за дорученням Держвуглепрому на виконання програми матеріально-технічного забезпечення вугільної промисловості України по імпорту технологій, обладнання, матеріалів і сировини для потреб підприємств галузі, затвердженої Кабінетом Міністрів України, був підготовлений проект розпорядження Кабінету Міністрів України про виділення 20,5 млн. грн. із державного бюджету для погашення боргу. Але зазначене розпорядження затверджене не було, тому Відповідач 2 пропонує укласти з Позивачем угоду про погашення боргу протягом 2001-2002 років.
23.02.01 року Відповідачем 2 була затверджена угода між Позивачем, ДХК «Краснодонвугілля»та ДП «Укрвуглересурси»якою було реструктуризовано погашення боргу ДП «Укрвуглересурси»перед Позивачем на три роки з 2001 по 2000р. про механізм погашення заборгованості протягом 2001- 2003 років. З березня по грудень 2001р. ДП «Укрресурси»перерахує Позивачу 1460000 доларів США. Вказана угода не суперечить та не змінює зобов’язань ДП «Укрвуглересурси»перед Позивачем по виконанню рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20.02.97р. Проте, дана угода ДП «Укрвуглересурси»і ДХК „Краснодонвугілля” виконана не була.
24.05.01 року Відповідач 2 видав наказ №239, яким наказав ліквідувати ДП «Укрвуглересурси»та призначив ліквідаційну комісію до складу якої включив директора ДП «Укрвуглересурси»Аліпова І.С., головного бухгалтера ДП «Укрвуглересурси»Мельникова Г.І., начальника головного управління бухгалтерського обліку та фінансування Відповідача 2 Лесик Л.С., начальника управління аналізу економічних програм Відповідача 2 Теличко К.І. 
На ліквідаційну комісію цим наказом покладений обов`язок сповістити в офіційній пресі про ліквідацію підприємства, порядок і терміни подання заяв кредиторами, провести інвентаризацію, провести роботу щодо стягнення дебіторської заборгованості і розрахуватись з кредиторами.
10.07.01р. директор ДП «Укрвуглересурси»Аліпов І.С (голова ліквідаційної комісії) повідомив Позивача, що в зв’язку з важким фінансовим становищем виконання угоди від 23.02.2001р. почне здійснюватись з вересня 2001 року.
06.09.2001р. Відповідач 2 листом від №05/30-2912 повідомив Позивача про прийняття Відповідачем 2 рішення про ліквідацію ДП „Укрвуглересурси”, та визначення Відповідачем 2 при затвердженні ліквідаційного балансу ДП „Укрвуглересурси” його правонаступника для розрахунків з Позивачем.
29.11.2001 року Відповідачем 2 був виданий наказ №601, яким було зобов`язано ліквідаційну комісію ДП «Укрвуглересурси»передати у розпорядження Відповідача 2 всі матеріальні цінності ДП «Укрвуглересурси», а додатком до вказаного наказу визначено перелік та залишкову вартість майна, яке передається у розпорядження Відповідача 2 в сумі 664232,50 грн. 
У 2002 році Відповідачем 2 був затверджений акт ліквідаційної комісії (без зазначення дати затвердження), яким був затверджений ліквідаційний баланс ДП «Укрвуглересурси», що є додатком до вказаного акту. Відповідно до вказаного ліквідаційного балансу (дата складення також не зазначена) баланс підприємства складає 154000,00 грн. (активи - дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом, пасиви –статутний капітал та поточні зобов’язання з оплати праці). В акті ліквідаційної комісії зазначено, що комісією проведена робота по інвентаризації дебіторсько-кредиторської заборгованості. Проте, в ліквідаційному балансі не були відображені заборгованість ДХК “Краснодонвугілля” перед ДП «Укрвуглересурси», та ДП «Укрвуглересурси»перед Позивачем.
 
          22.01.02р. державним виконавцем Відповідача 4 була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження в зв’язку з тим, що боржник знаходиться у Шевченківському районі м. Києва, який відноситься до Відповідача 5.
15.03.02р. державним виконавцем Відповідача 5 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України, і встановлений строк для добровільного виконання рішення до 20.03.02р., яка в той же день була направлена ДП «Укрвуглересурси».
22.04.02р. Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією було видане повідомлення №10/36-481 про скасування державної реєстрації ДП «Укрвуглересурси»за заявою власника. 
17.05.02р. Відповідач 5 направив Відповідачу 2 вимогу №ДВ-15 про повідомлення про правонаступництво ДП «Укрвуглересурси».
20.08.02р. листом №17/1008 Відповідач 2 повідомив Відповідача 5, що 24.05.01р. Відповідачем 2 був виданий наказ про ліквідацію ДП «Укрвуглересурси», до Відповідача 5 вказане рішення суду надійшло 15.03.02р. в момент роботи ліквідаційної комісії, 22.04.02р. ДП «Укрвуглересурси»виключене з державного реєстру.
17.10.02р. державним виконавцем Відповідача 5 була винесена постанова про повернення виконавчого документа Позивачу в зв’язку з ліквідацією ДП «Укрвуглересурси»без правонаступника.
12.12.02р. листом №12-12-203 Київське міське управління юстиції повідомило Позивача, що рішення суду виконувалось на добровільній основі, ДП «Укрвуглересурси»сплачено 356957 доларів США, з 15.03.02р. виконавчі документи знаходяться на виконанні у Відповідача 5, що 15.03.02р. державним виконавцем було відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню вказаного рішення суду, перевіркою було встановлено, що наказом Відповідача 2  ДП «Укрвуглересурси»було ліквідовано у грудні 2001 року, державним виконавцем були направлені Відповідачу 2 запити щодо повідомлення правонаступника, але відповідь від Відповідача 2 не надійшла, про порядок подальшого виконання буде проінформовано додатково.
 
02.07.03р. Відповідач 2 листом №03/30-1465 повідомив Позивача, що на виконання доручення Кабінету Міністрів України ним підготовлений проект розпорядження Кабінету Міністрів України про погашення заборгованості перед Позивачем, який в липні буде подано на розгляд Кабінету Міністрів України.
17.07.03р. розпорядженням Кабінету Міністрів України №423-р було погоджено пропозицію Відповідача 2 про спрямування 5505487,5 доларів США бюджетних коштів для погашення заборгованості перед Позивачем.
19.08.03р. Відповідач 2 листом №03/03-1948 повідомив Позивача про підготовку наказу про визначення правонаступника боргу та порядку його погашення на виконання вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України.
18.09.03р. Указом Президента України №1049 розпорядження Кабінету Міністрів України №423-р від 17.07.03р. було скасоване у зв`язку з порушенням процедури виділення бюджетних коштів.
01.10.03р. Відповідач 2 листом №03/18-2284 повідомив Позивача, що за розпорядженням Кабінету Міністрів України планувалось спрямувати 5505487,50 доларів США на погашення заборгованості перед Позивачем за насоси, які були отримані підприємствами вугільної промисловості протягом 1992-93 років. Джерелом погашення заборгованості мала бути бюджетна програма «Державна підтримка  будівництва та технологічного переоснащення підприємств з видобутку кам’яного вугілля, лігніту і торфу». Указом Президента України вказане розпорядження було скасовано. На сьогоднішній день ведеться робота по відновленню кредиторської підприємств, на які були поставлені насоси.
20.11.03р. Відповідачем 2 було прийнято розпорядження №134-р, яким було наказано ДП «Краснодонвугілля»відновити у бухгалтерському обліку заборгованість перед Позивачем, скласти графік погашення боргу, та подати його Відповідачу 2 на затвердження. Проте, вказане розпорядження виконано не було.
 
19.05.05р. Президентом України було дано доручення Прем’єр Міністру України опрацювати питання щодо погашення боргів, які виникли внаслідок здійснення експортно-імпортних операцій між українськими та румунськими суб’єктами господарювання.
23.05.05р. Прем’єр Міністром України дано доручення опрацювати питання щодо погашення боргів, які виникли внаслідок здійснення експортно-імпортних операцій між українськими та румунськими суб’єктами господарювання.
17.06.05р. Міністерство економіки України листом №50-23/3507-10 повідомило Кабінет Міністрів України, що основною проблемою між Україною і Румунією залишається невирішеним питання погашення, в тому числі ДП «Укрвеглересурси»боргу перед румунським підприємством «Індустріалекспорт». Враховуючи викладене Міністерство економіки України пропонує доручити Відповідачу 2 підготувати відповідні пропозиції для врегулювання зазначеного питання.   
  
          Спір у справі виник з причини заподіяння Позивачу шкоди, внаслідок невиконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та непогашення боргу перед Позивачем за поставлені насоси на шахти вугільної промисловості України.  
          Враховуючи встановлені обставини справи, Господарський суд міста Києва вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
 
Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. 
Згідно з ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Вказана норма Конвенції гарантує кожному право порушити в суді будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків. Отже дана норма передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система України дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Пункт 1 ст.6 Конвенції детально описуючи процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, не може не передбачати гарантій виконання судових рішень. Тлумачення ст.6 Конвенції як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей ст.6 вказаної Конвенції, що неодноразово підтверджувалось Європейським судом з прав людини у справах "Бурдов проти Росії", Михайленко та інші проти України тощо. 
Згідно з ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
 
 
Заявлення права може означати володіння майном, про яке йдеться в ст.1 Протоколу №1 до вказаної Конвенції, якщо є достатні підстави для забезпечення цього права через суд у примусовому порядку. Відсутність у стягувача можливості домогтися виконання рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Протоколу N1 до Конвенції, що також неодноразово підтверджувалось Європейським судом з прав людини у справах "Грецькі нафтопереробні заводи компанії "Стрен" і Стратіс Андреадіс проти Греції", "Ясіуньєне проти Латвії" тощо.
 
Згідно з ст.151 Цивільного кодексу УРСР в силу зобов'язання одна особа зобов'язана вчинити на користь іншої особи певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.161 Цивільного кодексу УРСР зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.  
Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. 
Як встановлено судом, з метою забезпечення потреби підприємств вугільної  галузі України насосними агрегатами за завданням Держвуглепрому України (підтверджується розпорядженням  Державного комітету України по вугільній промисловості №45 від 08.07.94р.) УО «Укрвуглезбут», яке було державним об’єднанням, та знаходилось у підпорядкуванні Держвуглепрому України, уклало з Позивачем контракти на поставку з Румунії в 1993 році насосів для відкачування води з вугільних шахт України в обмін на поставку вугілля. На виконання контракту №320/011 від 07.09.92 Позивач поставив насоси на суму 9644165 доларів США. В оплату за насоси об`єднання “Укрвуглезбут” за зустрічним контрактом №09-09-92 від 07.09.92 на протязі 1993-1994 років відвантажило до Румунії вугілля для коксування на суму 4138677,5 доларів США. Заборгованість української сторони в сумі 5505487,5 доларів США залишилась непогашеною у зв`язку з припиненням відвантаження вугілля для коксування.
Як встановлено судом 08.07.94р. Державним комітетом України по вугільній промисловості було видане розпорядження №45, яким був встановлений графік поставок вугілля на експорт за укладеним контрактом. 26.01.96р. Відповідач 7 повідомив Позивача, що готовий прийняти всі міри для погашення заборгованості за поставлені Позивачем підприємствам вугільної промисловості насоси шляхом поставки гірничо-шахтного обладнання, яке виробляється на підприємствах України. 30.09.97р. Відповідач 7 видав розпорядження, яким зобов’язав ГХК «Краснодонвугілля»здійснити погашення заборгованості перед ДП «Укрвуглересурси»за поставлені насоси шляхом відвантаження вугільного концентрату. 16.10.97р.  ДП „Укрвуглересурси” листом №05-072 повідомило Позивача про джерела за рахунок яких буде відбуватись погашення боргу перед Позивачем, зокрема вугілля, яке має надходити від ДХК „Краснодонвугілля” на виконання розпорядження Відповідача 7. 03.02.98р. ДП „Укрвуглересурси” направило Відповідачу 7 доповідну записку, якою повідомило, що на виконання розпорядження Відповідача 7 між ДХК „Краснодонвугілля” і ДП „Укрвуглересурси” укладений договір на поставку вугілля, який не виконується. ДП „Укрвуглересурси” просить Відповідача 7 вжити заходи для виконання розпорядження. 28.07.00р. Відповідач 2 направив Позивачу в якому повідомив, що враховуючи те, що ДП «Укрвуглересурси»уклало контракт з Позивачем за дорученням Держвуглепрому на виконання програми матеріально-технічного забезпечення вугільної промисловості України по імпорту технологій, обладнання, матеріалів і сировини для потреб підприємств галузі, затвердженої Кабінетом Міністрів України, був підготовлений проект розпорядження Кабінету Міністрів України про виділення 20,5 млн. грн. із державного бюджету для погашення боргу. 23.02.01 року Відповідачем 2 була затверджена угода між Позивачем, ДХК «Краснодонвугілля»та ДП «Укрвуглересурси»якою було реструктуризовано погашення боргу ДП «Укрвуглересурси»перед Позивачем на три роки з 2001 по 2000р. про механізм погашення заборгованості протягом 2001- 2003 років. 24.05.01 року Відповідач 2 видав наказ №239, яким наказав ліквідувати ДП «Укрвуглересурси»та призначив ліквідаційну комісію. 06.09.2001р. Відповідач 2 повідомив Позивача про прийняття Відповідачем 2 рішення про ліквідацію ДП „Укрвуглересурси”, та визначення Відповідачем 2 при затвердженні ліквідаційного балансу ДП „Укрвуглересурси” його правонаступника для розрахунків з Позивачем. 29.11.2001 року Відповідачем 2 був виданий наказ, яким було зобов`язано ліквідаційну комісію ДП «Укрвуглересурси»передати у розпорядження Відповідача 2 всі матеріальні цінності ДП «Укрвуглересурси». У 2002 році Відповідачем 2 був затверджений акт ліквідаційної комісії у якому не були відображені заборгованість ДП «Укрвуглересурси»перед Позивачем. 02.07.03р. Відповідач 2 повідомив Позивача, що на виконання доручення Кабінету Міністрів України ним підготовлений проект розпорядження Кабінету Міністрів України про погашення заборгованості перед Позивачем. 17.07.03р. розпорядженням Кабінету Міністрів України №423-р було погоджено пропозицію Відповідача 2 про спрямування 5505487,5 доларів США бюджетних коштів для погашення заборгованості перед Позивачем. 19.08.03р. Відповідач 2 листом повідомив Позивача про підготовку наказу про визначення правонаступника боргу та порядку його погашення на виконання вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України. 01.10.03р. Відповідач 2 повідомив Позивача, що на сьогоднішній день ведеться робота по відновленню кредиторської підприємств, на які були поставлені насоси. 20.11.03р. Відповідачем 2 було прийнято розпорядження №134-р, яким було наказано ДП «Краснодонвугілля»відновити у бухгалтерському обліку заборгованість перед Позивачем, скласти графік погашення боргу, та подати його Відповідачу 2 на затвердження. 19.05.05р. Президентом України було дано доручення Прем’єр Міністру України опрацювати питання щодо погашення боргів, які виникли внаслідок здійснення експортно-імпортних операцій між українськими та румунськими суб’єктами господарювання. 23.05.05р. Прем’єр Міністром України дано доручення опрацювати питання щодо погашення боргів, які виникли внаслідок здійснення експортно-імпортних операцій між українськими та румунськими суб’єктами господарювання. 17.06.05р. Міністерство економіки України повідомило Кабінет Міністрів України, що основною проблемою між Україною і Румунією залишається невирішеним питання погашення, в тому числі ДП «Укрвеглересурси»боргу перед румунським підприємством «Індустріалекспорт». Враховуючи викладене Міністерство економіки України пропонує доручити Відповідачу 2 підготувати відповідні пропозиції для врегулювання зазначеного питання. Проте, вказані вище накази, розпорядження та доручення виконані не були.
З наведеного вбачається, що контракти з Позивачем укладались УО «Укрвуглезбут»за дорученням державного органу - Державного комітету України по вугільній промисловості в рамках державної програми матеріально-технічного забезпечення вугільної промисловості України по імпорту технологій, обладнання, матеріалів і сировини для потреб підприємств галузі, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Зустрічні поставки вугілля здійснювались УО «Укрвуглезбут»за рахунок вугілля, отриманого за вказівкою та під контролем Державного комітету України по вугільній промисловості, з ВО «Донецьквуглезбагачення, ЦЗФ Никитівська, ЦЗФ Горлівська, ЦЗФ Дуванська і ЦЗФ Павлоградська. Державними органами в особі Державного комітету України по вугільній промисловості, Відповідача 2 та Відповідача 7 затверджувались графіки, угоди, давались вказівки та здійснювався контроль за проведенням розрахунків ДП «Укрвуглересурси»з Позивачем. Всі свої дії, пов’язані з виконанням укладених з Позивачем контрактів, УО «Укрвуглезбут»та ДП «Укрвуглересурси»погоджувало з вказаними державними органами. Проте, заборгованість української сторони в сумі 5505487,5 доларів США перед Позивачем до цього часу залишилась непогашеною, незважаючи на це Відповідач 2 ліквідував ДП «Укрвуглересурси»без погашення боргу перед Позивачем, про існування якого був добре обізнаний, та без визначення правонаступника.
Отже, підприємства УО «Укрвуглезбут»та ДП «Укрвуглересурси»не мали достатньої інституційної та операційної незалежності від держави, щоб можна було звільнити державу від обов’язку погасити заборгованість перед Позивачем та від відповідальності за Конвенцією щодо її бездіяльності при невиконанні цього обов’язку. Вказані обставини встановлюють публічну природу підприємств-боржників (УО «Укрвуглезбут»та ДП «Укрвуглересурси»), незважаючи на їх формальну класифікацію за українським законодавством.
За вказаних обставин Господарський суд міста Києва вважає, що є достатньо підстав для висновку, що з огляду на спеціальні обставини цієї справи держава є відповідальною за заборгованість УО «Укрвуглезбут»та ДП «Укрвуглересурси»перед Позивачем, незважаючи на факт того, що ці підприємства були окремими юридичними особами. Вказане неодноразово підтверджувалось Європейським судом з прав людини у справах "Радіо Франс та інші проти Франції", Михайленко та інші проти України тощо. З цих же підстав судом відхиляються доводи Відповідача 2 щодо неможливості нести відповідальність за дії УО «Укрвуглезбут»та ДП «Укрвуглересурси», оскільки останні є окремими суб’єктами господарювання.   
 
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України, і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ст.35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»арбітражне рішення визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті.
Відповідно до п.4 Положення про Міжнародний комерційний арбітраж при Торгово-промисловій палаті України, додаток до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду виконуються сторонами добровільно у встановлені ним строки. Не виконані в строк рішення виконуються відповідно до закону і міжнародних договорів.   
Відповідно до глави 1 Інструкції про виконавче провадження», затвердженої наказом Міністра юстиції СРСР від 15.11.85р. №22, за правилами даної Інструкції підлягають виконанню рішення органів арбітражу в передбачених законом випадках, рішення Морської и Зовнішньоторгової арбітражних комісій при Торгово-промисловій палаті СРСР, рішень третейських судів. Виконання перелічених актів здійснюється судовими виконавцями при районних народних судах.  
Згідно з ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу»в редакції на час прийняття державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів та інших органів (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну виконавчу службу»контроль за діяльністю державних виконавців здійснюють Міністерство юстиції України. 
Згідно з ст.2 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. 
Відповідно до ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»у редакції на час прийняття відповідно до цього Закону підлягають виконанню рішення, ухвали, постанови арбітражних судів, рішення третейських судів відповідно до законів України.
Згідно з ст.4 Закону України «Про виконавче провадження»заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ст.25 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії та виконати рішення, не пов'язані з реалізацією майна боржника, не пізніше ніж у двомісячний строк з дня надходження виконавчого документа. Продовження зазначеного строку можливе лише у випадках, передбачених цим Законом.
З наведених норм вбачається, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20.02.97р. було обов’язкове для виконання та підлягало примусовому виконанню органами держави, спочатку судовими виконавцями при районних судах, а в наступному органами державними виконавцями Державної виконавчої служби України.
Як встановлено судом, 07.09.92р. між Позивачем і Українським об`єднанням по збуту вугілля “Укрвуглезбут” було укладено два контракти. За контрактом №320/011 від 07.09.92 на протязі 1993 року Позивач поставив насоси на суму 9644165 доларів США. В оплату за насоси об`єднання “Укрвуглезбут” за зустрічним контрактом №09-09-92 від 07.09.92 на протязі 1993-1994 років відвантажило до Румунії вугілля для коксування на суму 4138677,5 доларів США. Заборгованість в сумі 5505487,5 доларів США залишилась непогашеною у зв`язку з припиненням відвантаження вугілля для коксування.
Як встановлено судом 20.02.97р. рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України було зобов’язано ліквідаційну комісію Українського об’єднання по збуту вугільної продукції «Укрвуглезбут»зараз „Укрвуглересурси" сплатити Позивачу 5505487,5 доларів США основного боргу і 31733,7 доларів США арбітражного збору, а всього 5537221,30 дол. США.
Як встановлено судом,  28.07.97р. рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України було передано для виконання судовим виконавцям Старокиївського районного суду м. Києва. 18.08.97 року голова Старокиївського районного суду м. Києва направив ДП „Укрвуглересурси” вимогу №432/1 про добровільне виконання вказаного рішення та попередження про його примусове виконання у випадку не погашення боргу в добровільному порядку.
Як встановлено судом в період з 28.07.97р. по 20.03.00р. ДП „Укрвуглересурси" добровільно сплатило на користь Позивача 356957 дол. США. Сума боргу на день подання цього позову до суду становить 5180264,20 дол. США.
Як встановлено судом 31.08.97р. судовим виконавцем Старокиївського районного суду міста Києва складений акт про невиконання ДП «Укрвуглересурси»вказаного рішення арбітражного суду та звернення до голови суду для вирішення питання подальшого виконання зазначеного рішення суду. 24.09.97р. Управління юстиції в місті Києві листом №02-16-272 повідомило Позивача про прийняття всіх заходів до виконання вказаного рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду, коли на рахунок ДП «Укрвуглересурси»поступлять кошти. 06.09.99р. Відповідач 1 листом №41а-107-97 повідомив Позивача, що Відповідачем 6 даний дозвіл Відповідачу 7 на погашення заборгованості перед Позивачем за рахунок коштів державного бюджету. 22.01.02р. державним виконавцем Відповідача 4 була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження в зв’язку з тим, що боржник знаходиться у Шевченківському районі м. Києва, який відноситься до сфери Відповідача 5. 15.03.02р. державним виконавцем Відповідача 5 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України, і встановлений строк для добровільного виконання рішення до 20.03.02р., яка в той же день була направлена ДП «Укрвуглересурси». 17.05.02р. Відповідач 5 направив Відповідачу 2 вимогу №ДВ-15 про повідомлення про правонаступництво ДП «Укрвуглересурси». 17.10.02р. державним виконавцем Відповідача 5 була винесена постанова про повернення виконавчого документа Позивачу в зв’язку з ліквідацією ДП «Укрвуглересурси»без правонаступника.
З наведеного вбачається, що з 28.07.97р. по 17.10.02р., протягом більше ніж 5 років виконавче провадження з виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20.02.97р. знаходилось на виконанні уповноважених державних органів, спочатку судових виконавців Старокиївського районного суду міста Києва, в наступному державних виконавців відділів Державної виконавчої служби Печерського та Шевченківського районних управлінь юстиції у м. Києві, та до цього часу залишається невиконаним в частині стягнення на користь Позивача 5180264,20 доларів США.
Затримка виконання вказаного рішення може бути обґрунтована окремими обставинами. Проте вона не може бути такою, що позбавляє сенсу право, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, що підтверджувалось Європейським судом з прав людини у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії". При цьому, Відповідачами не подано суду жодних доказів вжиття вказаними державними органами та їх посадовими особами всіх, передбачених законодавством України, заходів по примусовому стягненню з ДП «Укрвуглересурси»на користь Позивача зазначеної суми боргу (накладення арешту на кошти ДП «Укрвуглересурси»в банківських установах, арешт та реалізація майна ДП «Укрвуглересурси»тощо).
Отже, невжиттям протягом п’яти років необхідних, достатніх та ефективних заходів для виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20.02.97р. вказані державні органи України фактично позбавили положення п.1 ст.6 Конвенції їх практичного значення, що неодноразово підтверджувалось Європейським судом з прав людини у справі у справах «Бакай та інші проти України», «Михайленко та інші проти України», та підтверджує порушення державою та вказаними її органами п.1 ст.6 вказаної Конвенції.
 
Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. 
Згідно з ст.34 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” Україна як держава несе майнову відповідальність у повному обсязі перед суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності за всі свої дії, що суперечать чинним законам України і спричиняють збитки, моральну шкоду цим суб'єктам та призводять до втрати ними вигоди. 
Відповідно до ст.1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів (До спірних відносин застосовують положення саме Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила цього Кодексу застосовуються для регулювання цивільних правовідносин, які виникли до набуття чинності Цивільним кодексом України, але продовжують існувати після набрання ним чинності, а відносини щодо спричинення Позивачу шкоди та її відшкодування виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, але продовжують існувати по даний час).  
Згідно з ст.25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
З наведених норм вбачається, що шкода спричинена незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органів державної влади або їхніми посадовими особами відшкодовується  державою незалежно від вини цих органів за рахунок коштів державного бюджету.
Як встановлено судом внаслідок бездіяльності (у вигляді не виконання обов’язку з погашення боргу перед Позивачем та не вжиття всіх передбачених законодавством України заходів виконання судового рішення) певних державних органів та їх посадових осіб (Державного комітету України по вугільній промисловості, Відповідача 2, Відповідача 7, судових виконавців Старокиївського районного суду міста Києва, державних виконавців Відповідача 4 та Відповідача 5), яка порушує п.1 ст.6 та ст.1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до цього часу борг перед Позивачем залишається непогашеним, а рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20.02.97р. невиконаним, чим Позивачу заподіюється шкода у вигляді не отриманих належних йому коштів в сумі боргу 5180264,20 доларів США. 
За вказаних обставин, суд вважає вимогу Позивача про стягнення з Держави Україна за рахунок кошів Державного бюджету України шкоди в розмірі 5180264,20 доларів США обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.  
 
Судом не можуть бути задоволені вимоги Позивача про стягнення з Держави Україна за рахунок кошів Державного бюджету України 3% річних в сумі 907582,30 доларів США.   
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана стаття знаходиться у главі 51 «Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання»Цивільного кодексу України, та застосовується до відносних цивільно-господарських відносин між боржником і кредитором щодо відповідальності боржника за невиконання відносного договірного грошового зобов’язання.
Дана норма не застосовується до абсолютних правових відносин відповідальності держави за шкоду заподіяну особам рішеннями, діями чи бездіяльності органів державної влади, які регулюються главою 82 Цивільного кодексу України.
Крім того, за укладеними  контрактами Українське об`єднання по збуту вугілля “Укрвуглезбут” фактично мало перед Позивачем не грошове зобов’язання, а зобов’язання з зустрічної поставки вугілля.   
   
Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи Відповідача 2, що всупереч встановленому законодавством України порядку Позивач не звертався до ліквідаційної комісії ДП “Укрвуглересурси” зі своїми вимогами, тому у Відповідача 2 були всі підстави відповідно до Закону України “Про підприємства в Україні” вважати заборгованість ДП “Укрвуглересурси” перед Позивачем погашеною.
Відповідно до ст.35 Закону України “Про підприємства в Україні” в редакції на час здійснення процедури ліквідації, ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником. Власник, який прийняв рішення про ліквідацію підприємства, встановлює порядок і строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторів, який не може бути менше двох місяців з моменту оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія вміщує в офіційній пресі за місцезнаходженням підприємства публікацію про його ліквідацію і про порядок та строк заяви кредиторами претензій. Поряд з цією публікацією ліквідаційна комісія зобов'язана провести роботу по стягненню дебіторської заборгованості підприємству і виявленню претензій кредиторів з повідомленням останніх про ліквідацію підприємства. 
Згідно з ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»якщо вартості майна юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідаційна комісія зобов'язана звернутися в арбітражний суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. 
З наведених норм вбачається, що ліквідаційна комісія повинна розмістити в офіційній пресі за місцезнаходженням підприємства публікацію про його ліквідацію, про порядок та строк заяви кредиторами претензій, якщо вартості майна юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія зобов'язана звернутися в арбітражний суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Як встановлено судом  24.05.01 року Відповідач 2 видав наказ про ліквідацію ДП «Укрвуглересурси»та призначення ліквідаційної комісії до складу увійшли посадові особи ДП «Укрвуглересурси»та Відповідача 2. Доказів розміщення ліквідаційною комісією в офіційній пресі за місцезнаходженням ДП «Укрвуглересурси»публікації про його ліквідацію суду не подано. Членам ліквідаційної комісії, ДП «Укрвуглересурси»та Відповідачу 2 було добре відомо про існування не претензій Позивача до Відповідача, а рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та виконавчого провадження про стягнення з ДП „Укрвуглересурси" 5537221,30 доларів США. Ліквідаційна комісії не зверталась до суду  із заявою про порушення справи про банкрутство ДП „Укрвуглересурси".
Отже, ліквідація ДП „Укрвуглересурси" була проведена Відповідачем 2 з порушенням ст.35 Закону України “Про підприємства в Україні” та ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому зазначені доводи Відповідача 2 до уваги не приймаються.
 
Судом не приймаються до уваги доводи Відповідача 2 про пропущення Позивачем строків позовної давності для звернення до суду із вказаною позовною заявою, оскільки Позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права у 1992р. з огляду на наступне.
Згідно з ст.76 Цивільного кодексу УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.  
Відповідно до ст.257, ст.261 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як встановлено судом, 20.02.1997р. Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України було прийнято рішення про стягнення з ДП “Укрвуглересурси” на користь Позивача суми боргу в розмірі 5537221,30 доларів США.
Як встановлено судом, вказане рішення було передано на виконання до Старокиївського районного суду м. Києва. В подальшому вказане рішення передавалось до Відділів Державної виконавчої служби Печерського та Шевченківського районних управлінь юстиції у м. Києві де знаходилось на примусовому виконанні.   
Як встановлено судом, 17.10.02р. Відділом Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві була винесена постанова про повернення Позивачу виконавчого документу у зв’язку з ліквідацією боржника та відсутністю його правонаступника. Таким чином, Позивач дізнався про порушення свого права на отримання від ДП “Укрвуглересурси” боргу в 2002 році.   
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до суду з позовною заявою 22.10.2003р., про що свідчить штамп Господарського суду міста Києва, в межах трирічного строку позовної давності, передбаченого вказаними вище нормами права.   
 
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
 
ВИРІШИВ:
 
          1. Позов задовольнити частково.
 
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства “Індустріалекспорт” (010407, Румунія, м. Бухарест, бул. Дачія, 59, сект.1, п/р 46.080800873933000 в банку Банкорекс (адреса банку: м. Бухарест, бул. Янку де Хунедуара, 58) матеріальну шкоду в сумі 5180264,20 (п’ять мільйонів сто вісімдесят тисяч двісті шістдесят чотири) доларів США. 
 
3. В іншій частині у позові відмовити.
 
          Суддя                                                                         Ю.Л. Власов
 
          Рішення підписане 14.09.2007р.                    
</BODY>
</HTML>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...